Планування та облік навчально-тренувальної роботи з волейболу.
Завдання
1. Опрацювати матеріал лекції.
2. Записати волейбольну термінологію
Волейбольна термінологія: правила, запис.
Антена – паличка, що висить на сітці,обмежує простір майданчика над сіткою.
Аут – зона, що знаходиться за межами майданчика.
Блок - складний технічний елемент у волейболі, оскільки в протистоянні над сіткою, активною стороною є нападник, а блокуючий за декілька секунд повинен визначити напрямок удару і зреагувати на добре організовану атаку противника. Блокування, виконане одним гравцем, називається одиночним; блок, поставлений двома або трьома гравцями, - груповим, або колективним (відповідно подвійним і потрійним).
Блокер (розм.) - блокуючий.
Блокування - прийом гри, який застосовують для протидії щодо
Відігратися від блоку - несильним ударом об край блоку відправити м'яч до ауту або залишити в грі для успішного догравання.
Відкидка - передача, що віддається партнерові з другого торкання з другої або четвертої зони, з метою підняти блок противника на себе, оскільки замість відкидки волейболіст може зробити нападаючий удар.
Вприжка (встрибування) – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет на півтора метри від зв’язуючого, а гравець другого темпу з четвертої зони здійснює нападаючий удар із низької передачі в інтервалі між зв’язуючим і гравцем першого темпу.
Вхід в зону – те саме, що вприжка, відсікання.
Гармата – гравець, що виконує сильні нападаючі удари.
Гасити – (розм.) здійснювати нападаючий удар.
Групові дії – взаємодія двох чи декількох гравців, які виконують конкретне завдання.
Діагональний – гравець, що знаходиться за три зони від основного зв’язуючого. Найчастіше виконує функції нападаючого: знаходячись на передній лінії, дає можливість основному зв’язуючому виходити і пасувати гравцям передній лінії.
Діг (від англійського dig) — захисний удар, що виконується в кидку, підіймає м'яч вгору ударом тильної сторони долоні.
Добити до підлоги – зробити сильний нападаючий удар, після якого м'яч торкається підлоги.
Доведення – перше торкання, після якого м'яч обробляється і прямує до зв’язуючого (погане доведення або добре доведення м’яча).
Догравальник – нападаючий, що грає другим темпом.
Догравання – продовження атаки, коли приймаюча команда не змогла організувати напад. Тривале догравання характерне для жіночого волейболу.
Дриблінг — характерне постукування м'яча об підлогу перед виконанням подачі.
Друга передача – пас одного волейболіста іншому після виконання прийому. Після другої передачі здійснюється атакуюча дія.
Другий темп — варіант атаки, при якому зв’язуючий підключає діагональних нападаючих.
«Дужка» (те саме, що половинка, напівпростріл) – нападаючий удар, що здійснюється з відносно низького, швидкого пасу гравцем другого темпу.
Дуплет – успішний блок від сильного нападаючого удару.
Ейс — очко, вигране безпосередньо з подачі, коли м'яч торкнувся підлоги або сталося лише одне торкання і м'яч вийшов в аут.
«Ешелон» – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет, гравець другого темпу здійснює нападаючий удар за його спиною, або демонструє такий намір, повертаючись після цього в свою зону.
Забіг-простріл – комбінація, при якій гравець із третьої або другої зони здійснює нападаючий удар за головою зв’язуючого на краю сітки, причому передача виконується до стрибка нападаючого.
Задня лінія – частина майданчика, обмежена бічними лініями, лицьовою лінією і лінією атаки.
Заслін (індивідуальний заслін, груповий заслін) – дії, якими волейболісти однієї команди заважають своїм суперникам бачити траєкторію руху м'яча.
Засоби ведення гри – всі технічні прийоми і способи їх виконання.
Затримка (те ж, що захват) – дія, під час верхньої передачі, при якій м'яч не відскакує від рук гравця відразу.
Захват – те саме, що і затримка.
Захист – дії гравців, що запобігають атаці суперника або дозволяють залишити м'яч у грі після цього.
Змагання – основний засіб становлення спортивної майстерності, підвищення фізичної, техніко-тактичної, психологічної та інтегральної підготовленості волейболістів. Змагання поділяють на дві основні групи: масові і кваліфікаційні.
Злет - короткий швидкий пас нападаючому в 3-ю зону, який у момент торкання м’яча зв’язуючим вже знаходиться в повітрі з рукою, готовою для завдання удару.
Зона – 1) ділянка майданчика, позначена умовно; у класичному волейболі виділяється шість зон за кількістю гравців;
2) (те саме, що стрілка) комбінація, при якій гравець першого темпу здійснює атаку на відстані півтора метра від зв’язуючого, як правило, між третьою і четвертою зонами
Ігрова дисципліна – підпорядкування дій кожного гравця команди діям, бажанням чітко виконувати поставленні завдання упродовж усієї гри, турніру. Зберігати виняткову зібраність і вміння переключатися з одних дій на інші відповідно до завдань.
Індивідуальні дії – дії гравця, які спрямовані на вирішення певного тактичного завдання у конкретний момент гри.
Інтервал – проміжок часу (зазвичай три хвилини) між партіями; перерва, тайм-аут.
Квік – те саме, що і злет.
Кидок - дія на блоці або при атакуючому ударі на сітці, під час якої відбувається тривале торкання м'яча рукою.
Кіготь тигра – те саме, що і кобра.
Кіл (розм.) - потужний нападаючий удар, після якого м'яч приземляється недалеко від сітки. Вбити кіл.
Класифікація – поділ однорідних прийомів і способів дій за класами на основі схожих ознак.
Кобра (те саме, що кіготь тигра) – удар кінчиками випрямлених сполучених пальців. У цей момент рука схожа на кобру перед кидком.
Командні дії – взаємодія усіх гравців команди, яка спрямована на виконання певних завдань у нападі й захисті. Вони реалізуються за допомогою систем гри.
Контрольний м'яч (сетбол, матч-бол, матч-пойнт) – очко, виграш якого вирішує долю партії, або матчу;
Корт – майданчик для пляжного волейболу.
Косий кат – несильний кручений удар по ходу, тобто в діагональ.
Крити лінію (хід) – (розм). закривати блоком атакуючий удар по лінії (у хід).
Крюк – нападаючий удар, при якому гравець виходить боком до м'яча і б'є по ньому над головою.
Кут – нападаючий гравець четвертої або другої зони.
Кутом вперед – тактика захисту, при якому гравець шостої зони підходить ближче до передньої зони і страхує гравців, які там знаходяться
Кутом назад – тактика захисту, при якому гравець шостої зони відтягується ближче до лицьової лінії.
Ліберо – вільний захисник, що має право заміняти будь-якого гравця на задній лінії; серед інших правил, регулюючих дії ліберо, є такі: він не може подавати, блокувати і здійснювати атакуючий удар, якщо м'яч знаходиться вище за сітку; його форма повинна відрізнятися за кольором від форми інших членів команди.
Мертвий м'яч (розм). - м'яч, що опинився в такому положенні, коли украй важко залишити його в грі.
Метр – нападаючий удар недалеко від зв’язуючого з пасу заввишки в метр
Млин (розм). - нападаючий удар, при якому гравець заносить одну руку, нібито збираючись бити, зависає і різко б'є інший.
«Моріта» — атакуючий удар, виконаний на помилковому замаху, коли нападаючий імітує розгін на злет, витримує паузу і б'є вже по блоку суперника, що опускається. Ця красива і складна комбінація, названа на честь японського волейболіста Юнго Моріта, чемпіона Олімпійських ігор 1972 роки, в даний час рідко застосовується в професійному волейболі.
Навздогін – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на нападаючий удар з-за спини зв’язуючого і стрибає на метр попереду нього.
Нападаючий другого темпу - це універсальний гравець, що володіє високою активністю в організації атакуючих і захисних дій.
Накат – несильний кистьовий нападаючий удар.
Організований блок — правильно побудований зімкнутий груповий блок, що закриває найбільш вірогідний напрям удару та створює максимальні проблеми атакуючому.
Пайп – комбінація, при якій гравець першого темпу іміту нападаючий удар, а насправді нападаючий удар виконує гравець шостої зони.
Парашут (те саме, що і свічка (розм)). – це подача, передача і інші дії гравця, які приводять до того, що м'яч летить по великій дузі. Подати парашут те саме, що зробити свічку.
Парковий волейбол – гра двох команд по 4 гравця в кожній, на майданчику розміром 7х14, розділеною сіткою.
Пасувати (підкидати, розводити) – віддавати пас нападаючому гравцеві, орієнтуючись на особливість його техніки.
Пасуючий – те саме, що пасер, зв’язуючий.
Передача – прийом гри, з допомогою якого створюються найбільш сприятливі умови для завершення взаємодій команди атакуючим ударом.
Переднє падіння – це прийом м’яча двома чи однією рукою в падінні на руки з наступним ковзанням на грудях-животі, переважно застосовується в чоловічому волейболі.
Передня зона – частина майданчика, обмежена бічними лініями, середньою лінією і лінією атаки.
Перехідний м'яч – м'яч, що перелітає на сторону противника невисоко над сіткою, дозволяє виграти очко атакою з першого удару. Зазвичай, виникає при поганому прийомі.
Перший темп – варіант атаки, при якому пасуючий передає м'яч коротким пасом гравцеві третьої зони.
Півметра – нападаючий удар недалеко від зв’язуючого, заввишки півметра.
Підбір – активна дія на підстрахуванні.
Підстрахування (те ж, що страховка) – положення, при якому гравець готовий допомогти нападаючому або блокуючому в тому випадку, якщо той не зможе самостійно обробити м'яч. (Зіграти на підстрахуванні).
Планер (те ж, що плануюча подача) – подача, при якій м'яч летить із відносно невеликою швидкістю по нестійкій траєкторії, при цьому може в кінці різко обірвати політ.
Пляжний волейбол (біч-волей) - популярний вид спорту, гра на піщаному майданчику 16 × 8 м (правило введено в 2002 році), команда складається з двох гравців, заміни по ходу матчу правилами не передбачені (при важкій травмі, дискваліфікації, відмові гравця від продовження матчу команді зараховується поразка).
Повернення – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет, а гравець другого темпу демонструє вихід до сітки за типом комбінації «хрест» або «зворотна хвиля», але після цього повертається в свою зону, де і здійснює нападаючий удар.
Подача – дія введення м'яча в гру правим гравцем задньої лінії, що знаходиться в зоні подачі.
• кручена (розм.) - подача, під час якої м'яч швидко крутиться, що ускладнює прийом;
• плануюча - те ж, що планер.
• Силова - подача в стрибку.
Подвійне торкання – помилка у виконанні другої передачі, коли пальці обох рук торкаються м'яча не одночасно.
Позитивний прийом — правильний прийом подачі, який дозволя зв’язуючому вибрати будь-яку задуману ним комбінацію і добре її зіграти.
Половинка – те ж, що дужка, напівпростріл.
«Положення» – правовий документ, який визначає порядок проведення змагань.
Прийом – перше торкання м'яча після подачі суперника (якісне доведення, виконане після подачі суперника).
Простріл – швидка низька передача.
«Просто» – цей термін означає, що в складній ситуації пасуючий повинен виконати передачу м’яча найближчому партнеру з високою траєкторією, не розігруючи комбінації
Прямий нападаючий удар – найбільш ефективний засіб завершення атакуючих дій команди.
Розводити – виконати пас для нападаючого удару так, щоб обманути блок; (пасувати, підкидати).
Розігрувальний – повинен володіти якостями організатора командних дій, в нападі, бути різнобічно підготовленим у технічному плані, особливо добре володіти другою передачею в різних ігрових ситуаціях.
Самостраховка – індивідуальні захисні дії атакуючого гравця або блокуючого.
Сетбол – можливо, вирішальне очко в сеті.
Система гри – певна організація дій команди, основана на функціях гравців і їх розташуванні на майданчику.
Скидання (те саме, що скидка) – обманний удар, що здійснюється при легкому торканні м'яча розкритою кистю.
Спосіб ведення гри – індивідуальні, групові і командні дії гравців, які застосовуються в боротьбі з суперником.
Стійка волейболіста – вихідне положення у волейболі (висока, середня, низька):
• висока стійка - застосовується при прийомах та передачах м’яча, який летить із невеликою швидкістю, а також при виконанні нападаючого удару та при блокуванні;
• середня стійка – найбільш зручна при прийомі м’яча після подачі та при страхуванні;
• низька стійка - застосовується при грі у захисті, прийомі м’ячів, які летять із великою швидкістю.
Стопка – коротка передача в центрі сітки, як правило, не вище півметра.
Страхування - один із найбільш складних моментів командних захисних дій при нападі і блокуванні гравців.
Стрілка – те саме, що і зона .
Стрічка – частина розмітки у антени
Сучок – рука, від якої м'яч при його обробці відлітає в несподіваному напрямі.
Схема 4-2, 5-1 — різні тактичні схеми гри. Схема 4-2 — чотири нападаючих і два зв’язуючих у протилежних зонах, передачу віддає той, хто знаходиться на передній лінії. Схема 5-1 — п'ять нападаючих і один зв’язуючий виходить на передачу з передньої і з задньої лінії.
Тайм-брейк – 1) система підрахунку очок у партії: при кожній подачі розігрується одне очко; 2) вирішальна партія.
Тайм-аут – тридцятисекундна ігрова перерва, яку тренер може вимагати за партію двічі; (інтервал, перерва) – технічний: хвилинна ігрова перерва в партії. Автоматично застосовується на ФІВБ, Світових і Офіційних Змаганнях, коли команда-лідер набирає 8 і 16 очок.
Тактика гри - сукупність індивідуальних, групових і командни способів нападу і захисту, які на основі правил гри пристосовуються до методів боротьби суперника до різноманітних умов гри.
Тактика захисту - чітка взаємодія дій гравців передньої лінії між собою (блокування і страхування), захисників між собою.
Тактична комбінація – взаємодія гравців, яка спрямована н створення одному з них умов, необхідних для завершення атаки.
Тактика нападаючого удару - сукупність навичок гравця, який повинен вміти виконувати удари на різних відстанях від сітки, з різних за характером передач.
Темп: – перший: атака, при якій нападаючий атакує з низької передачі.– другий: атака, при якій нападаючий атакує з високої передачі.
Техніка гри – комплекс спеціальних прийомів, необхідних волейболісту для успішної участі в грі
Технічний прийом – це схема раціональних рухів, схожих за структурою й направлених на вирішення однотипних завдань.
Удар: – у стик (те ж, що удар на розриві): нападаючий удар у місце зіткнення рук двох блокуючих;
– у діагональ: нападаючий удар попри ліву руку блокую чого (в п’яту або четверту зону);
– по лінії: нападаючий удар при якому м'яч прямує в район бічної лінії, найближчої до атакуючого гравця;
– під шкіру: (розм.) нападаючий гравець заганяє м'яч між сіткою і руками блокуючих.
«Хвиля» – це комбінація, при якій до сітки на нападаючий удар по черзі паралельними траєкторіями виходять гравці першого і другого темпу.
– зворотна: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у четвертій зоні, гравець другого темпу – в третій;
– пряма: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у третій зоні, гравець другого темпу – в четвертій.
– змішана: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у третій зоні, гравець другого темпу – в другій
«Хрест» – комбінація, при якій на нападаючий удар виходять гравці першого і другого темпу так, що їх траєкторії перетинаються.
– зворотний (те саме, що змішаний): гравець із другої зони йде на злет у третю, гравець другого темпу йде на нападаючий удар із третьої зони за голову того, що пасує;
– прямий: 1) гравець третьої зони йде на злет, гравець четвертої зони йде на нападаючий удар у третю; 2) гравець четвертої зони йде на злет у третю, гравець третьої зони слідом за ним йде на нападаючий удар;
– ззаду: гравець із другої зони йде на злет, гравець другого темпу з третьої зони – в другу;
Чохол (чохлити, зачохлити. – (розм.)) - блокування, що привело до вертикального відскоку вниз, який не вдалося підстрахувати.
Фаза – елемент системи рухів у часі, який має певні межі й реалізує конкретні завдання.
Фінт – тактичний прийом виконують, коли нападаючий знаходиться перед зв’язуючим гравцем і виходить на удар перед ним, потім зненацька міняє траєкторію і виконує удар позаду зв’язуючого гравця.
ФІВБ (FIVB) - Після Другої світової війни за ініціативою Франції, Чехословакії і Польщі була створена нова технічна комісія, за рішенням якої в квітні 1947 р. у Парижі відбувся перший конгрес із волейболу. У ньому брали участь представники 14 країн. Конгрес ухвалив рішення про створення Міжнародної федерації волейболу. Її очолив Поль Або (Франція).
ФВУ (FVU) - федерація волейболу України створена 1991р. Із 1992 року ФВУ є повноправним членом Міжнародної Федерації волейболу та Європейської Конфедерації волейболу (ЄКВ), активно співпрацює з усіма національними Федераціями Європи та інших континентів.
Завдання
1. Опрацювати матеріал лекції.
2. Записати волейбольну термінологію
Волейбольна термінологія: правила, запис.
Антена – паличка, що висить на сітці,обмежує простір майданчика над сіткою.
Аут – зона, що знаходиться за межами майданчика.
Блок - складний технічний елемент у волейболі, оскільки в протистоянні над сіткою, активною стороною є нападник, а блокуючий за декілька секунд повинен визначити напрямок удару і зреагувати на добре організовану атаку противника. Блокування, виконане одним гравцем, називається одиночним; блок, поставлений двома або трьома гравцями, - груповим, або колективним (відповідно подвійним і потрійним).
Блокер (розм.) - блокуючий.
Блокування - прийом гри, який застосовують для протидії щодо
Відігратися від блоку - несильним ударом об край блоку відправити м'яч до ауту або залишити в грі для успішного догравання.
Відкидка - передача, що віддається партнерові з другого торкання з другої або четвертої зони, з метою підняти блок противника на себе, оскільки замість відкидки волейболіст може зробити нападаючий удар.
Вприжка (встрибування) – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет на півтора метри від зв’язуючого, а гравець другого темпу з четвертої зони здійснює нападаючий удар із низької передачі в інтервалі між зв’язуючим і гравцем першого темпу.
Вхід в зону – те саме, що вприжка, відсікання.
Гармата – гравець, що виконує сильні нападаючі удари.
Гасити – (розм.) здійснювати нападаючий удар.
Групові дії – взаємодія двох чи декількох гравців, які виконують конкретне завдання.
Діагональний – гравець, що знаходиться за три зони від основного зв’язуючого. Найчастіше виконує функції нападаючого: знаходячись на передній лінії, дає можливість основному зв’язуючому виходити і пасувати гравцям передній лінії.
Діг (від англійського dig) — захисний удар, що виконується в кидку, підіймає м'яч вгору ударом тильної сторони долоні.
Добити до підлоги – зробити сильний нападаючий удар, після якого м'яч торкається підлоги.
Доведення – перше торкання, після якого м'яч обробляється і прямує до зв’язуючого (погане доведення або добре доведення м’яча).
Догравальник – нападаючий, що грає другим темпом.
Догравання – продовження атаки, коли приймаюча команда не змогла організувати напад. Тривале догравання характерне для жіночого волейболу.
Дриблінг — характерне постукування м'яча об підлогу перед виконанням подачі.
Друга передача – пас одного волейболіста іншому після виконання прийому. Після другої передачі здійснюється атакуюча дія.
Другий темп — варіант атаки, при якому зв’язуючий підключає діагональних нападаючих.
«Дужка» (те саме, що половинка, напівпростріл) – нападаючий удар, що здійснюється з відносно низького, швидкого пасу гравцем другого темпу.
Дуплет – успішний блок від сильного нападаючого удару.
Ейс — очко, вигране безпосередньо з подачі, коли м'яч торкнувся підлоги або сталося лише одне торкання і м'яч вийшов в аут.
«Ешелон» – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет, гравець другого темпу здійснює нападаючий удар за його спиною, або демонструє такий намір, повертаючись після цього в свою зону.
Забіг-простріл – комбінація, при якій гравець із третьої або другої зони здійснює нападаючий удар за головою зв’язуючого на краю сітки, причому передача виконується до стрибка нападаючого.
Задня лінія – частина майданчика, обмежена бічними лініями, лицьовою лінією і лінією атаки.
Заслін (індивідуальний заслін, груповий заслін) – дії, якими волейболісти однієї команди заважають своїм суперникам бачити траєкторію руху м'яча.
Засоби ведення гри – всі технічні прийоми і способи їх виконання.
Затримка (те ж, що захват) – дія, під час верхньої передачі, при якій м'яч не відскакує від рук гравця відразу.
Захват – те саме, що і затримка.
Захист – дії гравців, що запобігають атаці суперника або дозволяють залишити м'яч у грі після цього.
Змагання – основний засіб становлення спортивної майстерності, підвищення фізичної, техніко-тактичної, психологічної та інтегральної підготовленості волейболістів. Змагання поділяють на дві основні групи: масові і кваліфікаційні.
Злет - короткий швидкий пас нападаючому в 3-ю зону, який у момент торкання м’яча зв’язуючим вже знаходиться в повітрі з рукою, готовою для завдання удару.
Зона – 1) ділянка майданчика, позначена умовно; у класичному волейболі виділяється шість зон за кількістю гравців;
2) (те саме, що стрілка) комбінація, при якій гравець першого темпу здійснює атаку на відстані півтора метра від зв’язуючого, як правило, між третьою і четвертою зонами
Ігрова дисципліна – підпорядкування дій кожного гравця команди діям, бажанням чітко виконувати поставленні завдання упродовж усієї гри, турніру. Зберігати виняткову зібраність і вміння переключатися з одних дій на інші відповідно до завдань.
Індивідуальні дії – дії гравця, які спрямовані на вирішення певного тактичного завдання у конкретний момент гри.
Інтервал – проміжок часу (зазвичай три хвилини) між партіями; перерва, тайм-аут.
Квік – те саме, що і злет.
Кидок - дія на блоці або при атакуючому ударі на сітці, під час якої відбувається тривале торкання м'яча рукою.
Кіготь тигра – те саме, що і кобра.
Кіл (розм.) - потужний нападаючий удар, після якого м'яч приземляється недалеко від сітки. Вбити кіл.
Класифікація – поділ однорідних прийомів і способів дій за класами на основі схожих ознак.
Кобра (те саме, що кіготь тигра) – удар кінчиками випрямлених сполучених пальців. У цей момент рука схожа на кобру перед кидком.
Командні дії – взаємодія усіх гравців команди, яка спрямована на виконання певних завдань у нападі й захисті. Вони реалізуються за допомогою систем гри.
Контрольний м'яч (сетбол, матч-бол, матч-пойнт) – очко, виграш якого вирішує долю партії, або матчу;
Корт – майданчик для пляжного волейболу.
Косий кат – несильний кручений удар по ходу, тобто в діагональ.
Крити лінію (хід) – (розм). закривати блоком атакуючий удар по лінії (у хід).
Крюк – нападаючий удар, при якому гравець виходить боком до м'яча і б'є по ньому над головою.
Кут – нападаючий гравець четвертої або другої зони.
Кутом вперед – тактика захисту, при якому гравець шостої зони підходить ближче до передньої зони і страхує гравців, які там знаходяться
Кутом назад – тактика захисту, при якому гравець шостої зони відтягується ближче до лицьової лінії.
Ліберо – вільний захисник, що має право заміняти будь-якого гравця на задній лінії; серед інших правил, регулюючих дії ліберо, є такі: він не може подавати, блокувати і здійснювати атакуючий удар, якщо м'яч знаходиться вище за сітку; його форма повинна відрізнятися за кольором від форми інших членів команди.
Мертвий м'яч (розм). - м'яч, що опинився в такому положенні, коли украй важко залишити його в грі.
Метр – нападаючий удар недалеко від зв’язуючого з пасу заввишки в метр
Млин (розм). - нападаючий удар, при якому гравець заносить одну руку, нібито збираючись бити, зависає і різко б'є інший.
«Моріта» — атакуючий удар, виконаний на помилковому замаху, коли нападаючий імітує розгін на злет, витримує паузу і б'є вже по блоку суперника, що опускається. Ця красива і складна комбінація, названа на честь японського волейболіста Юнго Моріта, чемпіона Олімпійських ігор 1972 роки, в даний час рідко застосовується в професійному волейболі.
Навздогін – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на нападаючий удар з-за спини зв’язуючого і стрибає на метр попереду нього.
Нападаючий другого темпу - це універсальний гравець, що володіє високою активністю в організації атакуючих і захисних дій.
Накат – несильний кистьовий нападаючий удар.
Організований блок — правильно побудований зімкнутий груповий блок, що закриває найбільш вірогідний напрям удару та створює максимальні проблеми атакуючому.
Пайп – комбінація, при якій гравець першого темпу іміту нападаючий удар, а насправді нападаючий удар виконує гравець шостої зони.
Парашут (те саме, що і свічка (розм)). – це подача, передача і інші дії гравця, які приводять до того, що м'яч летить по великій дузі. Подати парашут те саме, що зробити свічку.
Парковий волейбол – гра двох команд по 4 гравця в кожній, на майданчику розміром 7х14, розділеною сіткою.
Пасувати (підкидати, розводити) – віддавати пас нападаючому гравцеві, орієнтуючись на особливість його техніки.
Пасуючий – те саме, що пасер, зв’язуючий.
Передача – прийом гри, з допомогою якого створюються найбільш сприятливі умови для завершення взаємодій команди атакуючим ударом.
Переднє падіння – це прийом м’яча двома чи однією рукою в падінні на руки з наступним ковзанням на грудях-животі, переважно застосовується в чоловічому волейболі.
Передня зона – частина майданчика, обмежена бічними лініями, середньою лінією і лінією атаки.
Перехідний м'яч – м'яч, що перелітає на сторону противника невисоко над сіткою, дозволяє виграти очко атакою з першого удару. Зазвичай, виникає при поганому прийомі.
Перший темп – варіант атаки, при якому пасуючий передає м'яч коротким пасом гравцеві третьої зони.
Півметра – нападаючий удар недалеко від зв’язуючого, заввишки півметра.
Підбір – активна дія на підстрахуванні.
Підстрахування (те ж, що страховка) – положення, при якому гравець готовий допомогти нападаючому або блокуючому в тому випадку, якщо той не зможе самостійно обробити м'яч. (Зіграти на підстрахуванні).
Планер (те ж, що плануюча подача) – подача, при якій м'яч летить із відносно невеликою швидкістю по нестійкій траєкторії, при цьому може в кінці різко обірвати політ.
Пляжний волейбол (біч-волей) - популярний вид спорту, гра на піщаному майданчику 16 × 8 м (правило введено в 2002 році), команда складається з двох гравців, заміни по ходу матчу правилами не передбачені (при важкій травмі, дискваліфікації, відмові гравця від продовження матчу команді зараховується поразка).
Повернення – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет, а гравець другого темпу демонструє вихід до сітки за типом комбінації «хрест» або «зворотна хвиля», але після цього повертається в свою зону, де і здійснює нападаючий удар.
Подача – дія введення м'яча в гру правим гравцем задньої лінії, що знаходиться в зоні подачі.
• кручена (розм.) - подача, під час якої м'яч швидко крутиться, що ускладнює прийом;
• плануюча - те ж, що планер.
• Силова - подача в стрибку.
Подвійне торкання – помилка у виконанні другої передачі, коли пальці обох рук торкаються м'яча не одночасно.
Позитивний прийом — правильний прийом подачі, який дозволя зв’язуючому вибрати будь-яку задуману ним комбінацію і добре її зіграти.
Половинка – те ж, що дужка, напівпростріл.
«Положення» – правовий документ, який визначає порядок проведення змагань.
Прийом – перше торкання м'яча після подачі суперника (якісне доведення, виконане після подачі суперника).
Простріл – швидка низька передача.
«Просто» – цей термін означає, що в складній ситуації пасуючий повинен виконати передачу м’яча найближчому партнеру з високою траєкторією, не розігруючи комбінації
Прямий нападаючий удар – найбільш ефективний засіб завершення атакуючих дій команди.
Розводити – виконати пас для нападаючого удару так, щоб обманути блок; (пасувати, підкидати).
Розігрувальний – повинен володіти якостями організатора командних дій, в нападі, бути різнобічно підготовленим у технічному плані, особливо добре володіти другою передачею в різних ігрових ситуаціях.
Самостраховка – індивідуальні захисні дії атакуючого гравця або блокуючого.
Сетбол – можливо, вирішальне очко в сеті.
Система гри – певна організація дій команди, основана на функціях гравців і їх розташуванні на майданчику.
Скидання (те саме, що скидка) – обманний удар, що здійснюється при легкому торканні м'яча розкритою кистю.
Спосіб ведення гри – індивідуальні, групові і командні дії гравців, які застосовуються в боротьбі з суперником.
Стійка волейболіста – вихідне положення у волейболі (висока, середня, низька):
• висока стійка - застосовується при прийомах та передачах м’яча, який летить із невеликою швидкістю, а також при виконанні нападаючого удару та при блокуванні;
• середня стійка – найбільш зручна при прийомі м’яча після подачі та при страхуванні;
• низька стійка - застосовується при грі у захисті, прийомі м’ячів, які летять із великою швидкістю.
Стопка – коротка передача в центрі сітки, як правило, не вище півметра.
Страхування - один із найбільш складних моментів командних захисних дій при нападі і блокуванні гравців.
Стрілка – те саме, що і зона .
Стрічка – частина розмітки у антени
Сучок – рука, від якої м'яч при його обробці відлітає в несподіваному напрямі.
Схема 4-2, 5-1 — різні тактичні схеми гри. Схема 4-2 — чотири нападаючих і два зв’язуючих у протилежних зонах, передачу віддає той, хто знаходиться на передній лінії. Схема 5-1 — п'ять нападаючих і один зв’язуючий виходить на передачу з передньої і з задньої лінії.
Тайм-брейк – 1) система підрахунку очок у партії: при кожній подачі розігрується одне очко; 2) вирішальна партія.
Тайм-аут – тридцятисекундна ігрова перерва, яку тренер може вимагати за партію двічі; (інтервал, перерва) – технічний: хвилинна ігрова перерва в партії. Автоматично застосовується на ФІВБ, Світових і Офіційних Змаганнях, коли команда-лідер набирає 8 і 16 очок.
Тактика гри - сукупність індивідуальних, групових і командни способів нападу і захисту, які на основі правил гри пристосовуються до методів боротьби суперника до різноманітних умов гри.
Тактика захисту - чітка взаємодія дій гравців передньої лінії між собою (блокування і страхування), захисників між собою.
Тактична комбінація – взаємодія гравців, яка спрямована н створення одному з них умов, необхідних для завершення атаки.
Тактика нападаючого удару - сукупність навичок гравця, який повинен вміти виконувати удари на різних відстанях від сітки, з різних за характером передач.
Темп: – перший: атака, при якій нападаючий атакує з низької передачі.– другий: атака, при якій нападаючий атакує з високої передачі.
Техніка гри – комплекс спеціальних прийомів, необхідних волейболісту для успішної участі в грі
Технічний прийом – це схема раціональних рухів, схожих за структурою й направлених на вирішення однотипних завдань.
Удар: – у стик (те ж, що удар на розриві): нападаючий удар у місце зіткнення рук двох блокуючих;
– у діагональ: нападаючий удар попри ліву руку блокую чого (в п’яту або четверту зону);
– по лінії: нападаючий удар при якому м'яч прямує в район бічної лінії, найближчої до атакуючого гравця;
– під шкіру: (розм.) нападаючий гравець заганяє м'яч між сіткою і руками блокуючих.
«Хвиля» – це комбінація, при якій до сітки на нападаючий удар по черзі паралельними траєкторіями виходять гравці першого і другого темпу.
– зворотна: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у четвертій зоні, гравець другого темпу – в третій;
– пряма: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у третій зоні, гравець другого темпу – в четвертій.
– змішана: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у третій зоні, гравець другого темпу – в другій
«Хрест» – комбінація, при якій на нападаючий удар виходять гравці першого і другого темпу так, що їх траєкторії перетинаються.
– зворотний (те саме, що змішаний): гравець із другої зони йде на злет у третю, гравець другого темпу йде на нападаючий удар із третьої зони за голову того, що пасує;
– прямий: 1) гравець третьої зони йде на злет, гравець четвертої зони йде на нападаючий удар у третю; 2) гравець четвертої зони йде на злет у третю, гравець третьої зони слідом за ним йде на нападаючий удар;
– ззаду: гравець із другої зони йде на злет, гравець другого темпу з третьої зони – в другу;
Чохол (чохлити, зачохлити. – (розм.)) - блокування, що привело до вертикального відскоку вниз, який не вдалося підстрахувати.
Фаза – елемент системи рухів у часі, який має певні межі й реалізує конкретні завдання.
Фінт – тактичний прийом виконують, коли нападаючий знаходиться перед зв’язуючим гравцем і виходить на удар перед ним, потім зненацька міняє траєкторію і виконує удар позаду зв’язуючого гравця.
ФІВБ (FIVB) - Після Другої світової війни за ініціативою Франції, Чехословакії і Польщі була створена нова технічна комісія, за рішенням якої в квітні 1947 р. у Парижі відбувся перший конгрес із волейболу. У ньому брали участь представники 14 країн. Конгрес ухвалив рішення про створення Міжнародної федерації волейболу. Її очолив Поль Або (Франція).
ФВУ (FVU) - федерація волейболу України створена 1991р. Із 1992 року ФВУ є повноправним членом Міжнародної Федерації волейболу та Європейської Конфедерації волейболу (ЄКВ), активно співпрацює з усіма національними Федераціями Європи та інших континентів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий