Тема 9. Правила змагань. Профілактика травм. Контроль модуля

№ п.п	Основні етапи заняття, їх функції і зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час у хв.
I. 1. 2. 3. 4.	Підготовчий етап Організація заняття Визначення мети, мотивації Шикування в колону і перешикування в 3 колони Розминка	Підготовка до практичної діяльності; засвоєння комплексу ЗРВ	Розповідь викладача; показ; імітація	План практичного заняття; картка з ЗРВ	20
II. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.	Основний етап Вправи з набивними м’ячами Прийом передача м’яча зверху накинутого партнером Вправи біля стіни Жонглювання м’ячем Прийом передача м’яча зверху у парах «Зустрічна передача м’яча» У парах гра знизу після обманних ударів Гра знизу після відскоку від сітки Навчальна гра Контроль модуля- подача у задану точку Прийом м’яча у заданій точці	Перевірка практичних вмінь і теоретичних знань студентів 5 прийомів(подач) м’яча - 6 бали; 4-5; 3-3; 2-2; 1-1	Практичний показ; пояснення; виконання	Ігрова картотека	50
III . 1. 2. 3.	Заключний етап Рухлива гра "Порахуй" Підведення підсумків Домашнє завдання (удосконалення рухових навичок)	Аналіз і оцінювання практичних вмінь і теоретичних знань	Аналіз	Ігрова картотека	10

тема 8. Правила змагань. Профілактика травм.

Правила змагань. Профілактика травм.

Завдання

1. Опрацювати матеріал лекції
2. Законспектувати матеріал за планом
1. Організація змагань
2. Характеристика змагань
3. Проведення змагань
4. Положення про змагання
5. Суддівська колегія
6. Церемонія відкриття та закриття змагань

3. Роздрукувати протокол. Заповнити згідно проведених змагань (умовно)

4. Накреслити розміри майданчика.

Тема 7. Планування та облік навчально-тренувальної роботи з волейболу.

№ п.п	Основні етапи заняття, їх функції і зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час у хв.
I. 1. 2. 3. 4.	Підготовчий етап Організація заняття Визначення мети, мотивації Шикування в колону і перешикування в 3 колони Розминка	Підготовка до практичної діяльності; засвоєння комплексу ЗРВ	Розповідь викладача; показ; імітація	План практичного заняття; картка з ЗРВ	20
II. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9	Основний етап Правила гри у волейбол Стартова стійка Переміщення приставними кроками, зупинка кроком Падіння і перекати після падіння Прийом зверху, знизу двома та однією рукою Відбивання м’яча ногою Прийом м’яча з падінням та перекатом на різні частини тулуба Одиночне блокування Групове блокування Учбова гра	Перевірка практичних вмінь і теоретичних знань студентів	Практичний показ; пояснення; виконання	Ігрова картотека	50
III . 1. 2. 3.	Заключний етап Рухлива гра "Попади у ціль" Підведення підсумків Домашнє завдання (удосконалення рухових навичок)	Аналіз і оцінювання практичних вмінь і теоретичних знань	Аналіз	Ігрова картотека	10

Тема 6. Планування та облік навчально-тренувальної роботи з волейболу.

Планування та облік навчально-тренувальної роботи з  волейболу.

Завдання

1. Опрацювати матеріал лекції.
2. Записати волейбольну термінологію

Волейбольна термінологія: правила, запис.
Антена – паличка, що висить на сітці,обмежує простір майданчика над сіткою.
Аут – зона, що знаходиться за межами майданчика.
Блок - складний технічний елемент у волейболі, оскільки в протистоянні над сіткою, активною стороною є нападник, а блокуючий за декілька секунд повинен визначити напрямок удару і зреагувати на добре організовану атаку противника. Блокування, виконане одним гравцем, називається одиночним; блок, поставлений двома або трьома гравцями, - груповим, або колективним (відповідно подвійним і потрійним).
Блокер (розм.) - блокуючий.
Блокування - прийом гри, який застосовують для протидії щодо
Відігратися від блоку - несильним ударом об край блоку відправити м'яч до ауту або залишити в грі для успішного догравання.
Відкидка - передача, що віддається партнерові з другого торкання з другої або четвертої зони, з метою підняти блок противника на себе, оскільки замість відкидки волейболіст може зробити нападаючий удар.
Вприжка (встрибування) – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет на півтора метри від зв’язуючого, а гравець другого темпу з четвертої зони здійснює нападаючий удар із низької передачі в інтервалі між зв’язуючим і гравцем першого темпу.
Вхід в зону – те саме, що вприжка, відсікання.
Гармата – гравець, що виконує сильні нападаючі удари.
Гасити – (розм.) здійснювати нападаючий удар.
Групові дії – взаємодія двох чи декількох гравців, які виконують конкретне завдання.
Діагональний – гравець, що знаходиться за три зони від основного зв’язуючого. Найчастіше виконує функції нападаючого: знаходячись на передній лінії, дає можливість основному зв’язуючому виходити і пасувати гравцям передній лінії.
Діг (від англійського dig) — захисний удар, що виконується в кидку, підіймає м'яч вгору ударом тильної сторони долоні.
Добити до підлоги – зробити сильний нападаючий удар, після якого м'яч торкається підлоги.
Доведення – перше торкання, після якого м'яч обробляється і прямує до зв’язуючого (погане доведення або добре доведення м’яча).
Догравальник – нападаючий, що грає другим темпом.
Догравання – продовження атаки, коли приймаюча команда не змогла організувати напад. Тривале догравання характерне для жіночого волейболу.
Дриблінг — характерне постукування м'яча об підлогу перед виконанням подачі.
Друга передача – пас одного волейболіста іншому після виконання прийому. Після другої передачі здійснюється атакуюча дія.
Другий темп — варіант атаки, при якому зв’язуючий підключає діагональних нападаючих.
«Дужка» (те саме, що половинка, напівпростріл) – нападаючий удар, що здійснюється з відносно низького, швидкого пасу гравцем другого темпу.
Дуплет – успішний блок від сильного нападаючого удару.
Ейс — очко, вигране безпосередньо з подачі, коли м'яч торкнувся підлоги або сталося лише одне торкання і м'яч вийшов в аут.
«Ешелон» – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет,  гравець другого темпу здійснює нападаючий удар за його спиною, або демонструє такий намір, повертаючись після цього в свою зону.
Забіг-простріл – комбінація, при якій гравець із третьої або другої зони здійснює нападаючий удар за головою зв’язуючого на краю сітки, причому передача виконується до стрибка нападаючого.
Задня лінія – частина майданчика, обмежена бічними лініями, лицьовою лінією і лінією атаки.
Заслін (індивідуальний заслін, груповий заслін) – дії, якими волейболісти однієї команди заважають своїм суперникам бачити траєкторію руху м'яча.
Засоби ведення гри – всі технічні прийоми і способи їх виконання.
Затримка (те ж, що захват) – дія, під час верхньої передачі, при якій м'яч не відскакує від рук гравця відразу.
Захват – те саме, що і затримка.
Захист – дії гравців, що запобігають атаці суперника або дозволяють залишити м'яч у грі після цього.
Змагання – основний засіб становлення спортивної майстерності, підвищення фізичної, техніко-тактичної, психологічної та інтегральної підготовленості волейболістів. Змагання поділяють на дві основні групи: масові і кваліфікаційні.
Злет - короткий швидкий пас нападаючому в 3-ю зону, який у момент торкання м’яча зв’язуючим вже знаходиться в повітрі з рукою, готовою для завдання удару.
Зона – 1) ділянка майданчика, позначена умовно; у класичному волейболі виділяється шість зон за кількістю гравців;
2) (те саме, що стрілка) комбінація, при якій гравець першого темпу здійснює атаку на відстані півтора метра від зв’язуючого, як правило, між третьою і четвертою зонами
Ігрова дисципліна – підпорядкування дій кожного гравця команди діям, бажанням чітко виконувати поставленні завдання упродовж усієї гри, турніру. Зберігати виняткову зібраність і вміння переключатися з одних дій на інші відповідно до завдань.
Індивідуальні дії – дії гравця, які спрямовані на вирішення певного тактичного завдання у конкретний момент гри.
Інтервал – проміжок часу (зазвичай три хвилини) між партіями; перерва, тайм-аут.
Квік – те саме, що і злет.
Кидок - дія на блоці або при атакуючому ударі на сітці, під час якої відбувається тривале торкання м'яча рукою.
Кіготь тигра – те саме, що і кобра.
Кіл (розм.) - потужний нападаючий удар, після якого м'яч приземляється недалеко від сітки. Вбити кіл.
Класифікація – поділ однорідних прийомів і способів дій за класами на основі схожих ознак.
Кобра (те саме, що кіготь тигра) – удар кінчиками випрямлених сполучених пальців. У цей момент рука схожа на кобру перед кидком.
Командні дії – взаємодія усіх гравців команди, яка спрямована на виконання певних завдань у нападі й захисті. Вони реалізуються за допомогою систем гри.
Контрольний м'яч (сетбол, матч-бол, матч-пойнт) – очко, виграш якого вирішує долю партії, або матчу;
Корт – майданчик для пляжного волейболу.
Косий кат – несильний кручений удар по ходу, тобто в діагональ.
Крити лінію (хід) – (розм). закривати блоком атакуючий удар по лінії (у хід).
Крюк – нападаючий удар, при якому гравець виходить боком до м'яча і б'є по ньому над головою.
Кут – нападаючий гравець четвертої або другої зони.
Кутом вперед – тактика захисту, при якому гравець шостої зони підходить ближче до передньої зони і страхує гравців, які там знаходяться
Кутом назад – тактика захисту, при якому гравець шостої зони відтягується ближче до лицьової лінії.
Ліберо – вільний захисник, що має право заміняти будь-якого гравця на задній лінії; серед інших правил, регулюючих дії ліберо, є такі: він не може подавати, блокувати і здійснювати атакуючий удар, якщо м'яч знаходиться вище за сітку; його форма повинна відрізнятися за кольором від форми інших членів команди.
Мертвий м'яч (розм). - м'яч, що опинився в такому положенні, коли украй важко залишити його в грі.
Метр – нападаючий удар недалеко від зв’язуючого з пасу заввишки в метр
Млин (розм). - нападаючий удар, при якому гравець заносить одну руку, нібито збираючись бити, зависає і різко б'є інший.
«Моріта» — атакуючий удар, виконаний на помилковому замаху, коли нападаючий імітує розгін на злет, витримує паузу і б'є вже по блоку суперника, що опускається. Ця красива і складна комбінація, названа на честь японського волейболіста Юнго Моріта, чемпіона Олімпійських ігор 1972 роки, в даний час рідко застосовується в професійному волейболі.
Навздогін – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на нападаючий удар з-за спини зв’язуючого і стрибає на метр попереду нього.
Нападаючий другого темпу - це універсальний гравець, що володіє високою активністю в організації атакуючих і захисних дій.
Накат – несильний кистьовий нападаючий удар.
Організований блок — правильно побудований зімкнутий груповий блок, що закриває найбільш вірогідний напрям удару та створює максимальні проблеми атакуючому.
Пайп – комбінація, при якій гравець першого темпу іміту нападаючий удар, а насправді нападаючий удар виконує гравець шостої зони.
Парашут (те саме, що і свічка (розм)). – це подача, передача і інші дії гравця, які приводять до того, що м'яч летить по великій дузі. Подати парашут те саме, що зробити свічку.
Парковий волейбол – гра двох команд по 4 гравця в кожній, на майданчику розміром 7х14, розділеною сіткою.
Пасувати (підкидати, розводити) – віддавати пас нападаючому гравцеві, орієнтуючись на особливість його техніки.
Пасуючий – те саме, що пасер, зв’язуючий.
Передача – прийом гри, з допомогою якого створюються найбільш сприятливі умови для завершення взаємодій команди атакуючим ударом.
Переднє падіння – це прийом м’яча двома чи однією рукою в падінні на руки з наступним ковзанням на грудях-животі, переважно застосовується в чоловічому волейболі.
Передня зона – частина майданчика, обмежена бічними лініями, середньою лінією і лінією атаки.
Перехідний м'яч – м'яч, що перелітає на сторону противника невисоко над сіткою, дозволяє виграти очко атакою з першого удару. Зазвичай, виникає при поганому прийомі.
Перший темп – варіант атаки, при якому пасуючий передає м'яч коротким пасом гравцеві третьої зони.
Півметра – нападаючий удар недалеко від зв’язуючого, заввишки півметра.
Підбір – активна дія на підстрахуванні.
Підстрахування (те ж, що страховка) – положення, при якому гравець готовий допомогти нападаючому або блокуючому в тому випадку, якщо той не зможе самостійно обробити м'яч. (Зіграти на підстрахуванні).
Планер (те ж, що плануюча подача) – подача, при якій м'яч летить із відносно  невеликою швидкістю по нестійкій траєкторії, при цьому може в кінці різко обірвати політ.
Пляжний волейбол (біч-волей) - популярний вид спорту, гра на піщаному майданчику 16 × 8 м (правило введено в 2002 році), команда складається з двох гравців, заміни по ходу матчу правилами не передбачені (при важкій травмі, дискваліфікації, відмові гравця від продовження матчу команді зараховується поразка).
Повернення – комбінація, при якій гравець першого темпу йде на злет, а гравець другого темпу демонструє вихід до сітки за типом комбінації «хрест» або «зворотна хвиля», але після цього повертається в свою зону, де і здійснює нападаючий удар.
Подача – дія введення м'яча в гру правим гравцем задньої лінії, що знаходиться в зоні подачі.
• кручена (розм.) - подача, під час якої м'яч швидко крутиться, що ускладнює прийом;
• плануюча - те ж, що планер.
• Силова - подача в стрибку.
Подвійне торкання – помилка у виконанні другої передачі, коли пальці обох рук торкаються м'яча не одночасно.
Позитивний прийом — правильний прийом подачі, який дозволя зв’язуючому вибрати будь-яку задуману ним комбінацію і добре її зіграти.
Половинка – те ж, що дужка, напівпростріл.
«Положення» – правовий документ, який визначає порядок проведення змагань.
Прийом – перше торкання м'яча після подачі суперника (якісне доведення, виконане після подачі суперника).
Простріл – швидка низька передача.
«Просто» – цей термін означає, що в складній ситуації пасуючий повинен виконати передачу м’яча найближчому партнеру з високою траєкторією, не розігруючи комбінації
Прямий нападаючий удар – найбільш ефективний засіб завершення атакуючих дій команди.
Розводити – виконати пас для нападаючого удару так, щоб обманути блок; (пасувати, підкидати).
Розігрувальний – повинен володіти якостями організатора командних дій, в нападі, бути різнобічно підготовленим у технічному плані, особливо добре володіти другою передачею в різних ігрових ситуаціях.
Самостраховка – індивідуальні захисні дії атакуючого гравця або блокуючого.
Сетбол – можливо, вирішальне очко в сеті.
Система гри – певна організація дій команди, основана на функціях гравців і їх розташуванні на майданчику.
Скидання (те саме, що скидка) – обманний удар, що здійснюється при легкому торканні м'яча розкритою кистю.
Спосіб ведення гри – індивідуальні, групові і командні дії гравців, які застосовуються в боротьбі з суперником.
Стійка волейболіста – вихідне положення у волейболі (висока, середня, низька):
• висока стійка - застосовується при прийомах та передачах м’яча, який летить із невеликою швидкістю, а також при виконанні нападаючого удару та при блокуванні;
• середня стійка – найбільш зручна при прийомі м’яча після подачі та при страхуванні;
• низька стійка - застосовується при грі у захисті, прийомі м’ячів, які летять із великою швидкістю.
Стопка – коротка передача в центрі сітки, як правило, не вище півметра.
Страхування - один із найбільш складних моментів командних захисних дій при нападі і блокуванні гравців.
Стрілка – те саме, що і зона .
Стрічка – частина розмітки у антени
Сучок – рука, від якої м'яч при його обробці відлітає в несподіваному напрямі.
Схема 4-2, 5-1 — різні тактичні схеми гри. Схема 4-2 — чотири нападаючих і два зв’язуючих у протилежних зонах, передачу віддає той, хто знаходиться на передній лінії. Схема 5-1 — п'ять нападаючих і один зв’язуючий виходить на передачу з передньої і з задньої лінії.
Тайм-брейк – 1) система підрахунку очок у партії: при кожній подачі розігрується одне очко; 2) вирішальна партія.
Тайм-аут – тридцятисекундна ігрова перерва, яку тренер може вимагати за партію двічі; (інтервал, перерва) – технічний: хвилинна ігрова перерва в партії. Автоматично застосовується на ФІВБ, Світових і Офіційних Змаганнях, коли команда-лідер набирає 8 і 16 очок.
Тактика гри - сукупність індивідуальних, групових і командни способів нападу і захисту, які на основі правил гри пристосовуються до методів боротьби суперника до різноманітних умов гри.
Тактика захисту - чітка взаємодія дій гравців передньої лінії між собою (блокування і страхування), захисників між собою.
Тактична комбінація – взаємодія гравців, яка спрямована н створення одному з них умов, необхідних для завершення атаки.
Тактика нападаючого удару - сукупність навичок гравця, який повинен вміти виконувати удари на різних відстанях від сітки, з різних за характером передач.
Темп: – перший: атака, при якій нападаючий атакує з низької передачі.– другий: атака, при якій нападаючий атакує з високої передачі.
Техніка гри – комплекс спеціальних прийомів, необхідних волейболісту для успішної участі в грі
Технічний прийом – це схема раціональних рухів, схожих за структурою й направлених на вирішення однотипних завдань.
Удар: – у стик (те ж, що удар на розриві): нападаючий удар у місце зіткнення рук двох блокуючих;
– у діагональ: нападаючий удар попри ліву руку блокую чого (в п’яту або четверту зону);
– по лінії: нападаючий удар при якому м'яч прямує в район бічної лінії, найближчої до атакуючого гравця;
– під шкіру: (розм.) нападаючий гравець заганяє м'яч між сіткою і руками блокуючих.
«Хвиля» – це комбінація, при якій до сітки на нападаючий удар по черзі паралельними траєкторіями виходять гравці першого і другого темпу.
– зворотна: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у четвертій зоні, гравець другого темпу – в третій;
– пряма: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у третій зоні, гравець другого темпу – в четвертій.
– змішана: гравець першого темпу йде на нападаючий удар у третій зоні, гравець другого темпу – в другій
«Хрест» – комбінація, при якій на нападаючий удар виходять гравці першого і другого темпу так, що їх траєкторії перетинаються.
– зворотний (те саме, що змішаний): гравець із другої зони йде на злет у третю, гравець другого темпу йде на нападаючий удар із третьої зони за голову того, що пасує;
– прямий: 1) гравець третьої зони йде на злет, гравець четвертої зони йде на нападаючий удар у третю; 2) гравець четвертої зони йде на злет у третю, гравець третьої зони слідом за ним йде на нападаючий удар;
– ззаду: гравець із другої зони йде на злет, гравець другого темпу з третьої зони – в другу;
Чохол (чохлити, зачохлити. – (розм.)) - блокування, що привело до вертикального відскоку вниз, який не вдалося підстрахувати.
Фаза – елемент системи рухів у часі, який має певні межі й реалізує конкретні завдання.
Фінт – тактичний прийом виконують, коли нападаючий знаходиться перед зв’язуючим гравцем і виходить на удар перед ним, потім зненацька міняє траєкторію і виконує удар позаду зв’язуючого гравця.
ФІВБ (FIVB) - Після Другої світової війни за ініціативою Франції, Чехословакії і Польщі була створена нова технічна комісія, за рішенням якої в квітні 1947 р. у Парижі відбувся перший конгрес із волейболу. У ньому брали участь представники 14 країн. Конгрес ухвалив рішення про створення Міжнародної федерації волейболу. Її очолив Поль Або (Франція).
ФВУ (FVU) - федерація волейболу України створена 1991р. Із 1992 року ФВУ є повноправним членом Міжнародної Федерації волейболу та Європейської Конфедерації волейболу (ЄКВ), активно співпрацює з усіма національними Федераціями Європи та інших континентів.

Самостійна 1

Методичні рекомендації до самостійної роботи № 1

Предмет: Спортиівні ігри з методикою викладання

Спеціальність: фізичне виховання

ОКР: молодший спеціаліст

Курс: ІV

Тема. Проведення змагань з волейболу

Завдання для виконання самостійної роботи

1.     Законспектувати основні тенденції розвитку волейболу

2.     Знати правила гри у волейбол

3.     Визначити основні відмінності і позитивні риси розвитку волейболу сучасності

4.     Визначити основні документи Держави про розвиток волейболу в Україні

5.     Вміти показувати жести суддів

Література

1.    Організація та проведення змагань з волейболу: Навчально- методичні матеріали. – Житомир: Житомирський державний університет імені Івана Франка, 2010. – 32 с.

2.    Штейнбахк В. Л. Велика олімпійська енциклопедія. — К. : «Олимпия Пресс», 2006. — Т. 1-й том (А—Н). — 784 с.

3.    Організація та суддівство змагань з видів спорту. Навчально-методичний посібник. / Укладачі Н.О. Лапочук, Л.А.Удачина. – Маріуполь, ММК, МММК, 2014. – 52 с.

Тема 5. Види волейболу та форми занять.

Види волейболу та форми занять.
Практична робота

№ п.п	Основні етапи заняття, їх функції і зміст	Навчальні цілі в рівнях засвоєння	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення	Час у хв.
I. 1. 2. 3. 4.	Підготовчий етап Організація заняття Визначення мети, мотивації Шикування в колону і перешикування в 3 колони Розминка	Підготовка до практичної діяльності; засвоєння комплексу ЗРВ	Розповідь викладача; показ; імітація	План практичного заняття; картка з ЗРВ	20
II. 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Основний етап Правила гри у волейбол Стартова стійка Зупинка кроком, стрибком Подвійний крок вперед, назад Верхні пряма, верхня бокова подачі Нижня подача "свічкою" Прямий атакуючий удар по ходу сильною рукою з зони 4, 3, 2 Атакуючий удар з задньої лінії Атакуючий удар з переводом вправо з зон 4, 3, 2 з поворотом тулуба вправо Учбова гра	Перевірка практичних вмінь і теоретичних знань студентів	Практичний показ; пояснення; виконання	Ігрова картотека	50
III . 1. 2. 3.	Заключний етап Рухлива гра "Повітряна ціль" Підведення підсумків Домашнє завдання (удосконалення рухових навичок)	Аналіз і оцінювання практичних вмінь і теоретичних знань	Аналіз	Ігрова картотека	10